Правозахисники, може, бувають і різні, але в Ірані вибір не такий вже й великий (м'яко кажучи). Одна справа - отримувати гранти в Росії або в Україні, і зовсім інша - в Ірані. Ці не були пов'язані з жодною партією, тому про політичний капітал не йдеться. Жодних пояснень стосовно причин припинення фінансування, наскільки я зрозуміла, не було.

А що то за історія про страту за позашлюбний секс і груди у залі суду?

Який жах. Теоретично таке може бути, але зазвичай у подібних випадках справа закінчується весіллям "грішників". Мабуть, там справді було щось окрім того сексу. А може, і сексу ніякого не було, а було щось зовсім інше. У нас ще ж і перебрехати трохи люблять, або недорозповісти (у нас - в широкому розумінні, на Заході, у західних джерелах).

Ні, цього року справа була зовсsм не у позашлюбному сексs. "Поетесу" стратили за вбивство власного родича (вже не пам'ятаю, якого саме). Вірші вона почала писати вже у тюрмі. Там галас зчинився через те, що вбивство вона скоїла (а потім сказала, що то її друг зробив, а вона просто його дуже кохала, тому спочатку взяла провину на себе), коли ще була неповнолітньою. Її тримали у в'язниці до повноліття, а тоді стратили. Те, що в неї був бойфренд, взагалі ні у яких обвинуваченнях не фігурувало, наскільки я знаю.

Я насправді дуже мало знаю про роботу іранських правозахисників. Але я не можу погодитися з тим, що вони вишукують лише "розважальні" моменти.
Стосовно повноліття. Ви ж не вважаєте іранців абсолютними йолопами і середньовічними дикунами, правда? Повноліття в Ірані настає у 18 років для хлопців і для дівчат. Лише з 18-ти років вони можуть керувати машиною, брати участь у виборах або бути засуджені до смертної кари. Проблема "покарання неповнолітніх" в Ірані полягає не в тому, що там страчують дівчат з 9-ти років, а в тому, що за скоєння злочину неповнолітніх тримають у в'язниці, доки їм не виповниться 18, а потім страчують.
Оскільки я не стежила за роботою цієї організації та інших іранських правозахисників, я не можу сказати, хто саме перебрехав про останню дівчину. У "розвагах" зацікавлені, в першу чергу, засоби масової інформації. Це вони пишуть про те, що "закохану іранку страчено", подаючи все це так, ніби її стратили виключно за кохання або за те, що вона жінка, а про вбивство кажуть одним-двома рядками наприкінці новини.
Про те, що правозахисники швидше шкодять, ніж допомагають я читала саме з прводу тої дівчини. Ніби, коли б вони не втрутилися і не здійняли б галас, була б вона живою. Я не знаю, де вони помилилися та й чи помилилися десь взагалі. Але то була дуже довга справа, вона просиділа у в'язниці кілька років (до своїх 18-ти), і весь цей час її намагалися врятувати. Може, десь вони і схибили. То що ж тепер обрати? Не робити нічого тільки тому, що десь можна схибити?
З приводу розрізнення проблем. Знову ж таки, я не знаю, як воно було раніше, але зараз абсолютно спокійно можуть бути страчені політичні в'язні під виглядом звичайних злочинців. Там таке робиться, що це страшно уявити. Я просто нічго не пишу, але ж це не значить, що вже все гаразд. Ви ж не думаєте, що у цих правозахисніків є повна і вичерпна інформація про те, хто і що насправді скоїв. І як можна розрізнити?
У правозахисників насправді може бути багато проблем. Але ж це не виключає політичної гри. Хіба лише в Ірані є такі проблеми? Чому США досі влаштовував такий підхид до правозахисної діяльності, а тепер уже не влаштовує? Чому не влаштовує робота лише іранців? Чому саме після оприлюднення інформації по Хаварану?

Дізнатися, чи насправді припинення фінансування цієї конкретної організації пов'язане зі зміною американо-іранських стосунків, ми не можемо і, мабуть, не зможемо, якщо тільки про це не скажуть відкрито. А про те, що стосунки змінюються, говорять й інші факти. Просто я пишу не всі новини, про які дізнаюся, поки що у мене немає такої можлвості.
Щодо режиму і того, що буде у разі його падіння, я з Вами згодна. Я не чекаю і не чекала нічого хорошого від того, що відбувається. Єдиний нормальний вихід був у тому, щоб не було фальсифікацій і щоб до влади прийшов помірний реформатор. Зараз у будь якому випадку в Ірані буде все погано. Або дуже погано. Я обов'язково напишу про те, що робить Ахмадінежад з іранською економікою і чим він взагалі такий поганий. Якщо коротко, він крок за кроком зраджує національні інтереси країни, псує її імідж і руйнує все, до чого тільки в нього руки доходять. Тому я особисто підтримую демонстрантів. Хоча б морально.
Я ніяк не можу збагнути тої дурості з виборами. Або за кулісами іде така гра, про яку ніхто з непосвідчених не здогдується, або лідер був зовсім хворий і мозок його атрофіювався вже давно. Бо помірний опозицінер Мусаві все одно не мав би такого впливу на законодавство, щоб змінити щось радикально, а от стабільність у разі його приходу до влади збереглася б.
З приводу придушення глибоких протиріч у державі. Хіба ви вважаєте, що ці протиріччя треба саме "придушувати"? Як на мене, їх треба вирішувати. Цим і займався попередник А. А от А. чхати хотів на інтереси курдів, азербайджанців та всіх інших. Це я теж кажу не просто так, існують певні факти. Тому від А. в цьму аспекті можна чекати справді лише "придушення" та популістичних заяв. На балансування годі й сподіватися.
Не думаю, що всі ці події можуть привести до влади "незрілих революціонерів". За ними стоять (чи, що більш вірогідно) до них примазалися дуже "зрілі" сили. Вони не втратять нагоду, якщо така нагода буде. "Незрілі оппозиціонери" програють у будь-якому випадку.

Перегляд принципів державотворення та питання самоідентифікації, по-моему, великої загрози для цілісності Ірану не становить. У цієї країни такі традиції і така історія, до прив'язувати засади, на яких будується держава, до ісламу немає потреби. Якщо іслам перестане бути панівною ідеологією, або хоча б стане дещо менш радикальним, Іран не розвалиться. Їм є з чого обирати. Проблема лише в тому, що людей, які б могли здійснити такі перетворення, щось не видно.
Ну, побачимо, як воно буде.

Не только Вы: http://www.livejournal.ru/themes/id/16051

А что сказал товарищ Саахов? И вообще кто это? :)

А! Я смотрела, конечно же, и не раз. Но фамилий не помню :)
А что он там такого уместного сказал? На ум приходит только "спортсменка, комсомолка и вообще красавица".

Понятно :)
Да, подходит :)

Присуждение премии не говорит о достижениях, но зато говорит о том, что эти достижения были всемирно признаны :)
А премия Горбачева лично меня возмущает, в первую очередь, тем, что она после Чернобыля.

В целом, их можно понять. Но лично я каких-то принципиальных различий между Россией и США не вижу :) Ни там, ни там не нужен спокойный и сильный Иран.

О том, как РФ желает сотрудничать с Ираном, надо бы написать отдельное большое исследование, на которое у меня вряд ли хватит духу, сил, времени и информации. Сейчас скажу только, что на последнее собрание глав прикаспийских государств президент Ирана просто не был приглашен.
Ребята, протестующие подобным образом, всего лишь делают, что могут. И им, очевидно, нечего противопоставить пулям и слезоточивому газу. И это, очевидно, мало кого беспокоит.
Санкции санкциям рознь. Если бы кто-то в Европе или США всерьез хотел бы досадить нынешнему руководству Ирана и как-то повлиять на ход событий, это бы давно сделали. У большинства иранских шишек дети и внуки учатся и живут на Западе. У них самих есть имущество, банковские счета, дипломатические визы... При желании, можно было бы бить в эту точку. Это точно было бы действеннее, нежели невыдача виз в цивилизованные страны большей части рядовых иранцев. По-моему, вполне логично требовать подобных мер от властей тех государств, которые называют себя демократичными.
Мне действительно грустно, что в Иране ширятся антироссийские настроения. Но ведь российские власти прямо и недвусмысленно поддержали А. еще в самом начале всех этих событий. На все есть свои причины.

Сложно оправдать то, что смерти желают всей стране. Сложно оправдать изменение отношения к россиянам (если оно - это изменение - есть, разумеется, что не факт). Но если российские власти открыто поддержали того, кто отдает приказы стрелять в безоружных, травить демонстрации слезоточивым газом и н возражает против пыток в тюрьмах, то какой еще может быть реакция у тех, кто выходит на улицы, под эти пули и слезоточивый газ?
Вы же не думаете, что Россия безвозмездно поддерживает Иран в ядерных и прочих начинаниях (кстати, поддержка эта тоже специфическая, достаточно вспомнить о том, сколько лет строится Бушерская АЭС)? Наверняка это и многим иранцам очевидно.
США никто не клянется в любви и верности. Возможно, оппозиция и рассчитывала на какую-то поддержку со стороны США - хотя бы моральную, хотя бы на признание того факта, что проблема существует. Но и утопающий хватается за соломинку. И это не означает, что утопающий ее любит. Многие иранцы вообще уверены в том, что именно "благодаря" США и Англии произошла исламская революция, и что если бы означеные страны не посодействовали, был бы сейчас у власти шах и все было бы вообще в шоколаде. О какой любви и верности США при таких убеждениях может идти речь?
Насчет ума или "неумности" тех, кто жжет флаги, сложно что-то сказать. Психология толпы и психология индивидуальности - вещи разные. В любом случае на самом верху этой "иерархии" стоят те, кто с толпой имеет мало общего по всем параметрам. Те, для кого все происходящее стало большой неожиданностью. Я не жду, что даже если власть сменится, станет лучше или в целом рациональнее, умнее. Вообще, на мой взгляд, было бы лучше, если бы ничего этого не было. Но что поделаешь. Это уже происходит.

Пожалуй, да :)

Спасибо.

Да.